На Вінниччині відкрили меморіал османським воїнам

У Стрижавці на Вінниччині після реставрації відкрили меморіал воїнам Османської імперії, які померли у російсько-турецькій війні 1877-1878 років.

Про це інформує Суспільне.

Пам'ятний знак по вулиці Алеї встановлено на місці колишнього мусульманського кладовища, де поховані 49 османських воїнів.Його освятили за мусульманським звичаєм.

За словами історика Олександра Федоришена, вони померли в шпиталі у Стрижавці.

"В 1881 році цей монумент був встановлений графом Тадеушем Ґрохольським на місці поховання воїнів Османської армії, ті, які були полоненими під час російсько-османської війни. Фактично, як полонені перебували в Стрижавському палаці, бо російський уряд його орендував для шпиталю та утримання полонених. Граф Ґрохольський, будучи підданим Російської імперії, очевидно, не підтримував політичні моменти і, за принципом "Ворог мого ворога – мій друг", хотів підкреслити пам'ять про тих, хто воював на Балканах у той час", – розповівОлександр Федоришен.

Майже сотню років про меморіал ніхто не згадува. 2018-го на нього випадково натрапив блогер Вадим Постернак. Реставрували його за гроші нащадків графа Ґрохольського, польського консульства та БФ "Атеш", каже правнук графа Генрик Ґрохольський.

Відновлювали меморіал під час повномасштабного російського вторгнення, бо важливо було продемонструвати єдність польського, турецького, азербайджанського та українського народів у боротьбі з росіянами.

"Мій прадідусь, я впевнений, хотів зробити щось для людей, які боролися з Російською імперією, під ногами якої були народи, що прагнули свободи", – кажеГенрик Ґрохольський.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.