АНОНС: Відкриття головного корпусу Музею війни

20 жовтня о 10:00 відбудеться відкриття головного корпусу Музею війни та всієї території Меморіального комплексу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Нарешті відвідувачі Музею максимально наблизяться до оновленого монумента "Батьківщина-мати" й роздивляться встановлений на щиті скульптури знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб. Багато місяців Україна й світ уважно стежили за втіленням амбітного й надзвичайно складного проєкту – заміни символіки на щиті скульптури.

Успішне завершення монтажу викликало неабиякий суспільний резонанс. Відтепер кожен охочий стане ближче до події історичного значення.

На гостей Музею чекає кілька виставкових проєктів. Значна частина його колекції евакуйована й досі зберігається у спеціалізованих сховищах на заході країни, а постійна експозиція досі зачинена, але музейники використали доступні виставкові площі для створення актуальних виставок.

"Переозначення" – відвідувачам буде представлено радянський герб, знятий зі щита скульптури "Батьківщина-мати". Заміна символіки на найвищій скульптурі Європи стала найпомітнішим моментом у процесах декомунізації нашого суспільства й переозначення всього Меморіального комплексу. Уже цього літа, до 32-ї річниці Незалежності України, вдалося здійснити те, що десятки років здавалося неможливим, – звільнитися від символу тоталітаризму й пригноблення. Тепер цей застарілий герб – частка нашої історії, артефакт, але він більше не визначає нашого сьогодення.

"Загроза з неба" – проєкт-застереження про небезпеку, яку несуть українцям ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні обʼєкти, зокрема критичну, економічну, соціально-культурну інфраструктуру тощо. Водночас це нагадування про необхідність допомагати українським захисникам, зокрема й для забезпечення їх новітніми засобами виявлення та ураження цілей, серед яких дедалі більшу роль відіграють БпЛА. На виставці представлено безпілотні літальні апарати різних типів, які використовують російські агресори для розвідки та ураження наземних цілей.

Офіційне відкриття виставки відбудеться 20 жовтня о 15:00 на другому поверсі головного корпусу Музею

"Наша скарбниця" – проєкт висвітлює загальнонаціональні соціальні ініціативи та благодійні акції, ініційовані й утілені Державною казначейською службою України. Це всеукраїнська акція "Об`єднаймо Україну", всеукраїнські благодійні казначейські ініціативи: "Кожен із нас – чарівник", "Стань янголом-охоронцем для дітей війни". Виставка "Наша скарбниця" віддзеркалює невичерпний творчий потенціал великої казначейської родини.

В експозиції представлено унікальні експонати. Один із них – найдовший прапор України, який 22 січня 2018 р., в День Соборності України, був розгорнутий у м. Київ на вул. Хрещатик. Він був створений казначеями з усіх регіонів країни в межах Всеукраїнської акції "Об'єднаймо Україну!" й навіть увійшов до Книги рекордів України.

Унікальною є карта "Вишивана моя Україна", вишита казначеями з усіх областей України у 2016 р. Перші стібки було зроблено на сході – в Управлінні Казначейства в м. Торецьк на Донеччині. Рукотворний оберіг був презентований у всіх регіонах країни місцевим громадам і представлений в Антарктиці на станції "Академік Вернадський".

Виставка робіт вуличного художника з Франції Крістіана Ґемі, відомого як С215, під назвою "Guerre en Ukraine" ("Війна в Україні", фр.) – тут представлено найновіші роботи митця, що побачили світ в Україні під час широкомасштабної війни.

Центральна інсталяція, що уособлює стійкість українських захисників, – це символічний блокпост, який завдяки художнику став артоб'єктом. Важливою віссю проєкту є серія портретів захисників, які віддали життя за Україну. Частина експонованих робіт С215 створена на артефактах війни, зібраних Музеєм під час експедицій до постраждалих регіонів України.

Час та місце проведення заходу:

20 жовтня 2023 р., 10:00

м. Київ, вул. Лаврська, 27

Головний корпус Музею

 

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».