АНОНС: Відкриття головного корпусу Музею війни

20 жовтня о 10:00 відбудеться відкриття головного корпусу Музею війни та всієї території Меморіального комплексу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Нарешті відвідувачі Музею максимально наблизяться до оновленого монумента "Батьківщина-мати" й роздивляться встановлений на щиті скульптури знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб. Багато місяців Україна й світ уважно стежили за втіленням амбітного й надзвичайно складного проєкту – заміни символіки на щиті скульптури.

Успішне завершення монтажу викликало неабиякий суспільний резонанс. Відтепер кожен охочий стане ближче до події історичного значення.

На гостей Музею чекає кілька виставкових проєктів. Значна частина його колекції евакуйована й досі зберігається у спеціалізованих сховищах на заході країни, а постійна експозиція досі зачинена, але музейники використали доступні виставкові площі для створення актуальних виставок.

"Переозначення" – відвідувачам буде представлено радянський герб, знятий зі щита скульптури "Батьківщина-мати". Заміна символіки на найвищій скульптурі Європи стала найпомітнішим моментом у процесах декомунізації нашого суспільства й переозначення всього Меморіального комплексу. Уже цього літа, до 32-ї річниці Незалежності України, вдалося здійснити те, що десятки років здавалося неможливим, – звільнитися від символу тоталітаризму й пригноблення. Тепер цей застарілий герб – частка нашої історії, артефакт, але він більше не визначає нашого сьогодення.

"Загроза з неба" – проєкт-застереження про небезпеку, яку несуть українцям ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні обʼєкти, зокрема критичну, економічну, соціально-культурну інфраструктуру тощо. Водночас це нагадування про необхідність допомагати українським захисникам, зокрема й для забезпечення їх новітніми засобами виявлення та ураження цілей, серед яких дедалі більшу роль відіграють БпЛА. На виставці представлено безпілотні літальні апарати різних типів, які використовують російські агресори для розвідки та ураження наземних цілей.

Офіційне відкриття виставки відбудеться 20 жовтня о 15:00 на другому поверсі головного корпусу Музею

"Наша скарбниця" – проєкт висвітлює загальнонаціональні соціальні ініціативи та благодійні акції, ініційовані й утілені Державною казначейською службою України. Це всеукраїнська акція "Об`єднаймо Україну", всеукраїнські благодійні казначейські ініціативи: "Кожен із нас – чарівник", "Стань янголом-охоронцем для дітей війни". Виставка "Наша скарбниця" віддзеркалює невичерпний творчий потенціал великої казначейської родини.

В експозиції представлено унікальні експонати. Один із них – найдовший прапор України, який 22 січня 2018 р., в День Соборності України, був розгорнутий у м. Київ на вул. Хрещатик. Він був створений казначеями з усіх регіонів країни в межах Всеукраїнської акції "Об'єднаймо Україну!" й навіть увійшов до Книги рекордів України.

Унікальною є карта "Вишивана моя Україна", вишита казначеями з усіх областей України у 2016 р. Перші стібки було зроблено на сході – в Управлінні Казначейства в м. Торецьк на Донеччині. Рукотворний оберіг був презентований у всіх регіонах країни місцевим громадам і представлений в Антарктиці на станції "Академік Вернадський".

Виставка робіт вуличного художника з Франції Крістіана Ґемі, відомого як С215, під назвою "Guerre en Ukraine" ("Війна в Україні", фр.) – тут представлено найновіші роботи митця, що побачили світ в Україні під час широкомасштабної війни.

Центральна інсталяція, що уособлює стійкість українських захисників, – це символічний блокпост, який завдяки художнику став артоб'єктом. Важливою віссю проєкту є серія портретів захисників, які віддали життя за Україну. Частина експонованих робіт С215 створена на артефактах війни, зібраних Музеєм під час експедицій до постраждалих регіонів України.

Час та місце проведення заходу:

20 жовтня 2023 р., 10:00

м. Київ, вул. Лаврська, 27

Головний корпус Музею

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.