Кембриджський професор прочитає лекцію про Крим для українських студентів

Кембриджський професор Рорі Фіннін прочитає лекцію про Крим для українських студентів в межах проєкту «Ukrainian Studies Go Global». Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту

Про це інформує Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

"У межах проєкту, ініційованого Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, протягом жовтня і листопада відбудуться онлайн зустрічі, лекції та дискусії між українськими й іноземними дослідниками на тему українських студій у різних аспектах: література, історія, культура, політика пам'яті", – йдеться у повідомленні.

Першим заходом стане онлайн-лекція від кембриджського професора Рорі Фінніна на тему "Вивчення кримськотатарської історії та культури через літературу і солідарність".

В межах онлайн-лекції професор Рорі Фіннін поділиться результатами свого дослідження, яке відображено у книзі "Кров інших: кримський злочин Сталіна та поетика солідарності", опублікованій у березні 2022 року.

Лекція відбудеться 19 жовтня о 19:00. Для отримання посилання на лекцію потрібно зареєструватися за лінком.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.