Тривають зйомки фільму «Лемик. Постріл в обороні мільйонів»

Під час зйомок фільму «Лемик. Постріл в обороні мільйонів» відзняли багатолюдні сцени у суді.

Фотографіями знімального процесу поділилася продюсерка фільму Уляна Греділь.

"Кіностудія Апостольська Чота продовжує зйомки фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів". Дякуємо за допомогу усім, хто долучився до цієї нелегкої багатолюдної сцени у суді", - написала Уляна Греділь.

Під час зйомок фільму 15 березня біля палацу Сапіг у Львові (що на вулиці Коперника, 40-А), де працює Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, громадяни обурилися наявністю комуністичної символіки на знімальному майданчику. Місцева мешканка викликала поліцію, помітивши вивіску з написом "Хай живе велика Батьківщина - Союз Радянських Соціалістичних Республік".

Фільм "Лемик. Постріл в обороні мільйонів" - це історична робота про українських націоналістичний рух, який вирував у 1933 році у Львові. Ідею фільму запропонував отець Михайло Греділь. Головним героєм стрічки є 18-річний студент і боєць ОУН Микола Лемик, який, у спробі звернути уваги світу на проблему українського Голодомору, скоює замах на начальника канцелярії радянського консульства.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.