IN MEMORIAM: Помер професор Степан Заброварний

У Перемишлі у віці 94 роки відійшов у вічність історик українського походження професор Степан Заброварний.

Про це сповістив Український Народний дім в Перемишлі.

"З великим сумом повідомляємо, що помер проф. Степан Заброварний - видатний дослідник історії Надсяння, Перемищини і самого Перемишля, великий приятель (вже з дитинства), прихильник та жертводавець Українського народного дому в Перемишлі", - йдеться у повідомлені.

Степан Заброварний уродженець села Станіславчик (біля Перемишля), навчався у Перемишлі та Щецині, де згодом почав наукову роботу. Автор численних наукових публікацій з економії та історії, організатор та співорганізатор наукових конференцій, зокрема "Польща-Україна. Важкі питання" (1996-2001) та "Перемишль і перемиська земля протягом століть" (1996, 1998, 2003) - з яких також видав і опублікував три збірки унікальних статтей про українську історію нашого регіону.

Редактор збірників про польсько-українські відносини: "Akcja "Wisła" na tle stosunków polsko-ukraińskich w XX wieku" та "Polska-Ukraina. Historia-Polityka-Kultura". Автор історичних книжок, серед іншого "Folwark i wieś w obwodzie przemyskim 1772-1848", "На землі чужосторонній", "Українське село Станіславчик на Вігром", "Перемиська Шашкевичівка", "Державна жіноча вчительська семінарія в Перемишлі", та єдиного як досі опрацювання історії нашого будинку - "З хроніки Народного дому в Перемишлі (1901-1945)".

Професор Степан Заброварний був довголітнім діячем українського середовища у Польщі. Був співзасновником Об'єднання українців у Польщі, Спілки політв'язнів, Українського вчительського товариства, головою Комісії національної пам'яті, редактором "Українського альманаху", членом президії Світового конгресу Українців.

Похоронні відправи:

- парастас у понеділок о 18:00 - Dom Pogrzebowy "Hades"

- похорон у вівторок о 10:00 у Греко-католицькому соборі у Перемишлі і опісля на головному цвинтарі у Перемишлі.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.