Документальну спадщину "Бабин Яр" включили до Міжнародного реєстру Програми "Пам’ять світу" ЮНЕСКО

У Бабиному Яру відбулася церемонія, присвячена включенню "Документальної спадщини "Бабин Яр" до Міжнародного реєстру Програми "Пам'ять світу" ЮНЕСКО.

Про це повідомляє Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". 

Захід пройшов за участі Натана Щаранського, Голови Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", Анатолія Хромова, Голови Державної архівної служби України, Еміне Джапарової, Першої заступниці Міністра закордонних справ України, а також представників дипломатичного корпусу, архівних установ та інших офіційних осіб. 

Міжнародне визнання документальної спадщини "Бабин Яр" — результат спільних зусиль всіх учасників, які підтримали подання номінаційної форми на чолі з Державною архівною службою України та сьома українськими архівами, що зберігають оригінальні документи про події Голокосту.  

"Принципом роботи українських архівів останніми роками стало гасло: "Відкритість – це наша сила!". Система державних архівів України демонструє інноваційність, транспарентність, що визнано міжнародними рейтингами і користувачами архівної інформації. Зрілість українського громадянського суспільства дає змогу українським  архівістам оприлюднити весь масив документів різних періодів української історії. Збереженість, оцифрування та удоступнення онлайн українських колекцій про Голокост та інші трагічні події Другої світової війни є важливим для української та єврейської спільнот", – зазначив Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України.

У 1941-1943 роках в Бабиному Яру нацисти вбили за різними оцінками від 70 000 до 100 000 тисяч людей. Це місце стало не лише однією з точок на страшній мапі Голокосту, а його сумним символом у Східній Європі. Унікальні документи, фото та свідчення очевидців, які зберігаються в архівах, дозволяють відновити документальні факти про події Голокосту та мають вагоме значення для української та світової спільноти. 

"Кожне покоління - народів та постатей  - шукає різних шляхів зафіксувати свій історичний момент на довжину століть.Це цілком природно, адже  в цьому є наша відповідальність перед майбутнім. Але ми знаємо багато прикладів, коли пам'ять намагаються стерти. Диктатори, злочинці, режими.За радянських часів трагедію Бабиного Яру замовчували та намагалися стерти з людської пам'яті.  Хочу подякувати історикам, архівістам, громадським активістам за їхню невтомну працю, які роблять пам'ять про трагедію Бабиного Яру частиною нашої національної самосвідомості. Бо лише пам'ятаючи про минуле, ми можемо конвертувати біль у силу, аби вижити  та перемогти", — підкреслила Еміне Джапарова, Перша заступниця Міністра закордонних справ України. 

Основою для отримання такого статусу від ЮНЕСКО став унікальний онлайн-простір Меморіального центру, у якому міститься понад 3,5 мільйонів документів з 13 архівів України.

"Одним із найважливіших напрямків нашої діяльності є оцифрування архівів, особливо під повномасштабної війни, коли під смертельною загрозою опинилися не тільки життя людей, але й архіви. Ми вдячні нашим партнерам та усім архівним установам за те, що спільно можемо робити внесок у збереження пам'яті українського та єврейського народів і передавати наступним покоління доступ до унікальних архівних даних", – прокоментував Натан Щаранський, Голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.