Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" запрошує взяти участь у круглому столі, присвячений Лесю Танюку

Круглий стіл «Лесь Танюк – охоронець історичної пам’яті» відбудеться 28 вересня 2023 року.

Про це сповістив Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

До 15 вересня приймаємо заявки на участь у роботі наукового круглого столу "Лесь Танюк – охоронець історичної пам'яті" (до 85-річчя з дня народження режисера-шістдесятника, громадського і політичного діяча), який відбудеться 28 вересня 2023 року.

Тематика круглого столу:

- Творчий шлях Леся Танюка і його вплив на українське мистецтво;

- Лесь Танюк як один із першовідкривачів Биківнянської трагедії;

- Внесок Леся Танюка в процеси деколонізації та декомунізації України;

- Громадська та політична діяльність Леся Танюка.

Для участі просимо до 15 вересня 2023 р. надіслати заповнену анкету учасника (зразок подано нижче) на електронну адресу оргкомітету bykivnia-conf@ukr.net із зазначенням теми листа "Лесь Танюк – охоронець історичної пам'яті".

Детальніше про те як взяти участь у події читайте на сайті.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.