У "Бабиному Яру" з’явиться кінотеатр, де показуватимуть документальні фільми

На території меморіалу "Бабин Яр" має з’явитися кінотеатр просто неба, який показуватиме документальні фільми.

Такими планами поділилися в інтерв'ю Українському Радіо керівниця Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр" Роза Тапанова. 

"Ми хочемо, щоб був відкритий кінотеатр, аби там показувати документальні фільми, пов'язані з геноцидом, з добром і злом. Він буде просто неба. Ми вже підготували майданчик і зараз шукаємо фінансування, але я думаю, що ми 100% все зробимо. Обов'язково у нас будуть проведені екскурсії для школярів, особливо для 10-11 класів, а також для військових, щоб вони розповіли свої відчуття і те, що вони бачать", - зазначила Тапанова. 

За її словами, наразі напрацьовується актуальна стратегія музею, адже Бабин Яр — це свідчення того, як в Україні постійно боролися з тоталітарними системами. Тапанова розповідає: "коли ми робили дослідження в 2021 році, то для мене був шок. Про трагедію в Бабиному Яру в Києві знали 18%, а по Україні — 9%". 

 
Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.