Директор музею в окупованому Криму потрапив під санкції ЄС і Швейцарії через викрадення картин із Херсона

Директор музею в незаконно окупованому Криму Андрій Мальгін потрапив під санкції Євросоюзу та Швейцарії за те, що зберігає тисячі мистецьких творів, викрадених із Херсона.

Про це йдеться у санкційному списку від 23 червня, повідомляє Суспільне.

Європейський союз 23 червня запровадив одинадцятий пакет санкцій, зокрема і проти Мальгіна. Швейцарія приєдналася до цих санкцій 16 серпня.

"Андрій Мальгін є директором Центрального музею Тавриди в Сімферополі, в незаконно анексованому Криму. Твори мистецтва перевезли з Херсонського художнього музею до Центрального музею Тавриди в Сімферополі, де вони наразі зберігаються під його контролем. Перебуваючи на посаді, Андрій Мальгін несе відповідальність за підтримку та реалізацію дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України", — йдеться у поясненні Євросоюзу.

Також під санкції ЄС потрапила Наталія Леонідівна Десятова (Лютова), яку в липні 2022 року російська окупаційна влада поставила "директоркою" Херсонського музею. За даними ЄС, саме під контролем Десятової мистецькі роботи з Херсона вивезли в окупований Крим.

Уряд США окремо запровадив санкції проти Десятової за те, що вона "займалася або намагалася займатися діяльністю, яка підриває мир, безпеку, політичну стабільність або територіальну цілісність Сполучених Штатів, їхніх союзників або партнерів, від імені або в інтересах, прямо чи опосередковано, уряду Російської Федерації". За даними Державного департаменту США, Десятова керувала крадіжкою приблизно 10 000 предметів з колекції Херсонського музею.

У жовтні-листопаді 2022 року, незадовго до звільнення Херсона, російські військові незаконно забрали багато мистецьких творів із художнього музею. Картини та інші об'єкти забрали до Сімферопольського художнього музею (також відомого як Центральний музей Тавриди), який очолює Андрій Мальгін.

Художній музей російські окупанти розікрали на початку листопада 2022-го, з колекції, яка налічувала майже 14 тисяч одиниць, незаконно вилучили понад 11 тисяч творів мистецтва. Після відходу російських військ з міста будівля музею двічі потрапляла під обстріл і зазнавала ушкоджень. Зараз працівники Херсонського художнього музею продовжують ідентифікацію картин із колекції, викрадених росіянами.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.