Ілля Хржановський пішов з посади керівника Меморіального центру "Бабин Яр"

Російський режисер Ілля Хржановський більше не є художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Про це Ілля Хржановський повідомив у Facebook, пише Суспільне.

Хржановський заявив, що не працює на посаді "з цього літа". І додав, що сам ухвалив рішення піти та зробив це не на початку війни, бо "вірив і знав, що зможу бути корисним Україні, зосередившись на міжнародній діяльності та різних видах підтримки України".

Також російський режисер попросив пробачення "у всіх тих, кого факт мого перебування в Україні та моя діяльність дратувала".

"Війна змінила і ще змінюватиме багато чого у сприйнятті та формуванні культури пам'яті в Україні — після війни настане етап переосмислення всієї роботи з пам'яттю. Вірю, що багато з розробленої нашою командою творчої концепції стане в пригоді в майбутньому, але в наявному контексті вважаю свій етап діяльності завершеним", — написав він.

Ілля Хржановський — російський режисер і продюсер. Член Європейської академії кіномистецтв, член Гільдії кінорежисерів Росії. Хржановський зізнався, що з 2006 року живе у Німеччині і є її громадянином.

Режисер став художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у 2019 році.

 
 Фото: Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Теми

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.