Уряд Канади допоможе добудувати Музей Голодомору

Уряд Канади виділить кошти для добудови другої черги Музею Голодомору-геноциду в Києві.

Про це повідомили в пресслужбі музею, пише Суспільне.

Там зазначили, що такі домовленості вдалося досягти під час поїздки Президента України Володимира Зеленського до Оттави.

"Хочу подякувати уряду Канади за готовність виділити кошти для добудови Музею Голодомору-геноциду. Символічно, що саме Канада підтримає Україну у збереженні її історичної пам'яті", — зазначив він.

Нардепка Ірина Констанкевич наголосила, що виділені кошти міжнародної допомоги на добудову музею не можна буде витратити на військові потреби.

"Ціна введення в експлуатацію музею становить 450 млн, а законсервувати будівництво — близько 300 млн. Ми маємо зобов'язання перед нашими партнерами – ці кошти не можна витрачати на оборону. Маємо захищати і культуру, й історичну пам'ять, тому щира подяка тим урядам тих держав, які це розуміють і надають безпрецедентну підтримку!", — сказала народна депутатка.

Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада погодила надання 573 млн гривень на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке почалося у 2017 році. 

А 28 липня Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва музею.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.