Замість Щепкіна Василь Кук. У Луцьку перейменували назви вулиць

У Луцьку змінили назви сімох вулиць та двох провулків.

Відповідні рішення ухвалили під час сесії Луцькради.

Таким чином у місті перейменують:

  • вулицю Боткіна на вулицю Олександра Федорчука;
  • вулицю Щепкіна на Василя Кука;
  • вулицю Сенатора на вулицю Старобульварну;
  • вулицю Даргомижського на вулицю Мистецьку;
  • вулицю Качалова на вулицю В'їзну;
  • вулицю Купріна на вулицю Валову;
  • вулицю Кутузова на вулицю Княжу.

Крім того, провулок Баранова перейменували на провулок Граничний, а провулок Качалова змінив свою назву на В'їзний. Відповідні зміни набирають чинності з 1 листопада 2023 року. Також депутати присвоїли назву новій спроєктованій вулиці у селі Всеволодівка й назвали її Тихою, а у селі Охотин вулицю найменували Зоряною.

Також на сесію міської ради прийшли активісти з проханням перейменувати вулицю Бенделіані на вулицю Сергія Климчука, який віддав своє життя на війні з ворогом. Вони принесли плакати з інформацією про героя, аби донести до обранців важливість такого перейменування.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.