В Одесі створили мапу об’єктів культурної спадщини, які постраждали через обстріли

В Одесі розробили мапу, на яку нанесені постраждалі через обстріли об’єкти культурної спадщини з охоронної зони ЮНЕСКО.

Про це повідомляє Одеська міськрада, передає Укрінформ.

"В Одесі створено мапу об'єктів культурної спадщини та історичних будівель у межах власності всесвітньої спадщини "Історичний центр Одеси", пошкоджених від ракетних атак Росії", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 87 пам'яток архітектури в історичному центрі Одеси зазнали пошкоджень під час російських атак 20 та 23 липня, а також 14 серпня 2023 року. У цих будинках розміщувалися музеї, музична школа, дитячий садок, науковий центр, аматорський театр, квартири мирних громадян. Одна з ракет вразила містобудівну домінанту історичного центру – Спасо-Преображенський собор.

"Також через вибухову хвилю завдано шкоду декільком десяткам кварталів історичної житлової забудови – як на території об'єкта всесвітньої спадщини, так і в його буферній зоні", - додали в муніципалітеті.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.