Будівлю пивного заводу Шульца внесли до об'єктів культурної спадщини Києва

Історичні будівлі пивоварного заводу родини Шульца, яким понад 140 років, внесли до об'єктів культурної спадщини Києва.

Про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА, пише Суспільне.

Пивоварня має історико-культурну цінність та внесена до переліку об'єктів ХІХ-ХХ століття, яким може загрожувати знищення або пошкодження. Тепер її також включили до об'єктів культурної спадщини столиці.

"Крім того, історична будівля має статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини", — зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.

Історична будівля на Деміївці, зведена у 1860-1890 роках, опинилась під загрозою знищення. У лютому пивоварню Карла Шульца почали розбирати будівельники, проте втрутилась Київська міська прокуратура і роботи зупинились.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.