У Бельгії відкрилася виставка про Бабин Яр і російсько-українську війну

У Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

8 вересня в Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен, Бельгія, відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

Спеціально для локації Kazerne Dossin Анна Звягінцева створила серію малюнків та скульптур, які об'єднує образ дерева, посіченого кулями та снарядами. Дивлячись на дерева Бабиного Яру, мисткиня розмірковує про тих, хто не зміг врятуватися від Голокосту та сучасної війни.

"Під час війни в Україні люди почали звертати увагу на пошкоджені після обстрілів дерева — у містах і селах, у лісах, на полі бою. Ти дивишся і фізично відчуваєш схожіть дерева з людським тілом: гілля та руки, корені та ноги, кора та шкіра", — розповідає Анна Звягінцева.

Проєкт присвячено пам'яті трагедії Бабиного Яру та її переосмисленню в контексті російсько-української війни. У події зокрема взяли участь представниця Посольства України в Бельгії Катерина Білотіл та історик Карел Беркгоф — відомий експерт з історії Східної Європи, України та Голокосту.

Ground Shadows — це спільний проєкт платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та фонду ІЗОЛЯЦІЯ за підтримки Канцелярії та Зовнішньополітичного відомства Фландрії.

Kazerne Dossin — єдиний музей Голокосту в Бельгії. Інституція також включає меморіальний та дослідницький центр Голокосту та прав людини. Музей розташований на території нацистського пересильного табору, в якому формувалися потяги до Аушвіцу-Біркенау.

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру розстріляли 33 771 київського єврея. Восени того ж року нацисти також вбили тут пацієнтів психіатричної лікарні, ромів, радянських військовополонених, ворогів окупаційного режиму.

Бабин Яр є символом "Голокосту від куль". Французький дослідник та священик Патрік Дебуа назвав цим поняттям масові вбивства, скоєні нацистами на території Східної Європи. На відміну від індустрії смерті в Аушвіці, жертв Голокосту від куль розстрілювали безпосередньо там, де вони жили.

Виставка триватиме до 24 жовтня.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.