У Бельгії відкрилася виставка про Бабин Яр і російсько-українську війну

У Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

8 вересня в Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен, Бельгія, відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

Спеціально для локації Kazerne Dossin Анна Звягінцева створила серію малюнків та скульптур, які об'єднує образ дерева, посіченого кулями та снарядами. Дивлячись на дерева Бабиного Яру, мисткиня розмірковує про тих, хто не зміг врятуватися від Голокосту та сучасної війни.

"Під час війни в Україні люди почали звертати увагу на пошкоджені після обстрілів дерева — у містах і селах, у лісах, на полі бою. Ти дивишся і фізично відчуваєш схожіть дерева з людським тілом: гілля та руки, корені та ноги, кора та шкіра", — розповідає Анна Звягінцева.

Проєкт присвячено пам'яті трагедії Бабиного Яру та її переосмисленню в контексті російсько-української війни. У події зокрема взяли участь представниця Посольства України в Бельгії Катерина Білотіл та історик Карел Беркгоф — відомий експерт з історії Східної Європи, України та Голокосту.

Ground Shadows — це спільний проєкт платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та фонду ІЗОЛЯЦІЯ за підтримки Канцелярії та Зовнішньополітичного відомства Фландрії.

Kazerne Dossin — єдиний музей Голокосту в Бельгії. Інституція також включає меморіальний та дослідницький центр Голокосту та прав людини. Музей розташований на території нацистського пересильного табору, в якому формувалися потяги до Аушвіцу-Біркенау.

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру розстріляли 33 771 київського єврея. Восени того ж року нацисти також вбили тут пацієнтів психіатричної лікарні, ромів, радянських військовополонених, ворогів окупаційного режиму.

Бабин Яр є символом "Голокосту від куль". Французький дослідник та священик Патрік Дебуа назвав цим поняттям масові вбивства, скоєні нацистами на території Східної Європи. На відміну від індустрії смерті в Аушвіці, жертв Голокосту від куль розстрілювали безпосередньо там, де вони жили.

Виставка триватиме до 24 жовтня.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.