IN MEMORIAM: помер професор Києво-Могилянської академії Михайло Кірсенко

Михайло Кірсенко відійшов у вічність на 78 році життя.

Про це сповістила Кафедра історії НаУКМА.

"19 вересня 2023 р., о першій ночі не стало професора Михайла Володимировича Кірсенко. Михайло Володимирович був засновником кафедри історії, очоливши її у 1993 році. Це невимовна втрата для кафедри, університету та всієї історичної спільноти. Світлая пам'ять!", - йдеться у повідомленні.

Михайло Кірсенко народився 1945 року в місті Калуга. Згодом переїхав до України, де закінчив Київський університет (1968). У 1993—1996 працював завідувачем, а від 1996 — професором катедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". У той же час обіймав посаду завідувача (1996—1998), а від 1998 — професора катедри зовнішньої політики. За сприяння пана Михайла у 1996 році було створено Дипломатичну академію України при МЗС України. З 2009 року він також є експертом Ради Європи. Викладав не лише в Україні, але також і в університетах та наукових установах США, Великої Британії, Франції, Чехії, Польщі. Є членом Українського національного комітету істориків.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.