АНОНС: Відкриття виставки «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим»

15 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду до століття завершення першого масового штучного голоду 1921–1923 рр. відкриється виставка «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим».

Про це інформує Музей Голодомору.

"При підготовці виставки ми орієнтувалися не на вузькофілателістичні підходи, а прагнули поглянути на марку та інші філателістичні матеріали як джерело історичної інформації про безпрецедентний на той момент для України голод. Історія випуску сто років тому перших, а як потім з'ясувалася, і єдиних марок УСРР може чимало розповісти не лише про поштовий обіг, а й про становище України у складі комуністичної імперії, про трагедію українців, які проживали тоді в окупованій совєтською Росією Наддніпрянщині", - зазначає куратор виставки, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

На виставці будуть представлені філателістичні матеріали України, Азербайджану, Грузії, Росії, США з колекції історика Андрія Іванця і фондів Музею Голодомору.

Експонати розкажуть як про реальні спроби допомогти голодуючим, так і про спекуляції на трагедії, про те, чому марки УСРР "Допомога голодуючим" так і не допомогли тим, хто страждав від відсутності їжі, а також про історії окремих людей, які шукали можливості вижити в екстремальних умовах.

На відкритті виставки планується погашення спеціального сувенірного конверта "Козацької пошти", присвяченого 100-річчю марок УСРР "Допомога голодуючим" і відкриттю виставки у Музеї Голодомору.

У відкритті виставки візьмуть участь:

-видавець, художник і керівник проекту "Козацька пошта" Андрій Пилюх;

-колекціонер та автор низки книжок з філателії Валерій Чередниченко.

Відкриття виставки:

Коли: 15 вересня, у п'ятницю, об 11:00

Де: Зала Пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.