У Москві встановили пам'ятник чекісту Дзержинському

У Москві на території штаб-квартири Служби зовнішньої розвідки Росії встановили пам'ятник очільнику Всеросійської надзвичайної комісії Феліксу Дзержинському.

Про це з посиланням на пропагандистське видання ТАСС повідомила російська служба "Радіо Свобода", пише Детектор медіа.

Скульптура є зменшеною копією монумента, що раніше стояв навпроти будівлі КДБ СРСР. 

Директор СЗР РФ Сергій Наришкін, який відкривав пам'ятник, заявив, що Дзержинський "мріяв створити майбутнє, засноване на принципах добра і справедливості".

Після більшовицької революції 1917 року Всеросійська надзвичайна комісія здійснювала терор щодо людей, обвинувачених у причетності до контрреволюційних організацій. Чекістами називали працівників органів держбезпеки, які прийшли на зміну ВНК. 

Московський пам'ятник Дзержинському встановили біля будівлі КДБ на Луб'янці ще у 1958 році. Після провалу спроби державного перевороту ГКЧП у 1991 році скульптуру демонтували.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.