Індія планує офіційно змінити назву країни на Бхарат

Це рішення може бути ухвалене під час спеціальної сесії парламенту, запланованої на 18-22 вересня.

Про це пише BBC.

На відкритті саміту лідерів Великої двадцятки (G20) в Нью-Делі в суботу, 9 вересня, на табличці прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді країна була названа "Бхарат".

Індія здобула незалежність в 1947 році, а до цього майже 200 років була колонією Британської імперії. Хоча деякі прихильники назви "Бхарат" стверджують, що назву "Індія" дали британські колонізатори, історики кажуть, що це найменування передувало колоніальному правлінню на багато століть.

Відповідно до індуїстської міфології, Бхарата був царем Хастінапури (тепер це місце називається Хастінапур і розташоване воно на схід від Делі). Він підкорив усі землі і вважався праведним царем, 

У найдавнішому індуїстському тексті, Рігведі, Бхарата згадується як назва групи людей. Слово Бхарата на санскриті також означає землю, яка ростить та забезпечує. Це може символізувати культуру.

У конституції країни записані обидві назви. Уряд наголошує, що зміна назви на "Бхарат" допоможе країні позбутися британських колоніальних зв'язків.

"Рішення використовувати "Бхарат" – це серйозний виступ проти колоніального мислення", - заявив міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.