З 1 вересня УГКЦ і ПЦУ переходять на новий календар

Відповідно до рішень Архиєрейського Синоду УГКЦ і Помісного Собору ПЦУ ці дві Церкви з початком нового Літургійного року, тобто з 1 вересня 2023 року, переходять на новий календар.

Про це пише РІСУ.

"Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації:

А. УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії.

Б. Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого", — йдеться у 5-ій постанові 93-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася 1-2 лютого 2023 у Львові-Брюховичах.

Помісний Собор ПЦУ 27 липня 2023 затвердив Постанову Архиєрейського Собору від 24 травня 2023 р. "Про врегулювання календарного питання в Православній Церкві України" та зміни, внесені у зв'язку з цим до офіційного Церковного календаря Православної Церкви України.

У документі, зокрема, йдеться:

"1. Благословити парафіям (релігійним громадам) та монастирям, які належать до Православної Церкви України, використовувати у літургійній практиці новоюліанський календар (при цьому незмінно зберігаючи традиційну Пасхалію).

2. Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар здійснити починаючи з 1 вересня 2023 року (початок нового церковного року).

3. З огляду на пастирську доцільність для релігійних громад та монастирів, які виявлять бажання і надалі дотримуватися юліанського ("традиційного") календаря, за ікономією дозволити таким парафіям і монастирям, які належать до Православної Церкви України, за рішенням їхніх парафіяльних зборів (духовних соборів монастирів) продовжити використання юліанського календаря. Рішення про це має бути підтримане не менше, ніж двома третинами членів відповідної громади та належним чином документально оформлене.

4. Синодальній богословсько-літургійній комісії спільно з Синодальною календарною комісією, враховуючи досвід інших Православних Церков підготувати пропозиції щодо певних складних випадків у літургійній практиці, які виникатимуть при дотриманні традиційної Пасхалії та новоюліанського календаря для нерухомих свят".

Відповідно до рішень кожної Церкви ті громади чи монастирі, які ще не готові до такого переходу, мають право певний час залишитися на старому календарі.

Різниця через неточність Юліанського календаря щодо астрономічного календаря становить нині 13 діб (у ХІХ ст. вона становила 12 діб, у ХХІІ буде становити 14 діб). Відповідно календарна реформа полягає в усуненні цієї неточності та узгодженні церковного календаря з астрономічним.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.