АНОНС: PROпам'ять/ діалоги/ Магія місця: пам'ятники у просторі Києва

11 серпня у Культурно-мистецькому центрі відбудеться обговорення "PROпам'ять/ діалоги/ Магія місця: пам'ятники у просторі Києва".

Про це інформує Культурно-мистецький центр.

Заміна радянського герба на щиті Батьківщини-матері на тризуб викликала широку і гостру дискусію - від "Не на часі!" до "Нарешті!". Поки тризуб монтується, постають нові запитання: це вже все, чи щось із цим монументом треба буде робити потім, пізніше, після війни? А що з іншими пам'ятниками? І взагалі, що для нас спадщина (чи й залишки) радянського в культурі?

Де і як ми проводимо межу між тим, що для нас прийнятно, і тим, чого треба позбутися? Позбутися чи переосмислити? Переосмислити, отже - зберегти? На ці запитання не може бути простих і швидких відповідей. Але шукати ці відповіді треба.

У цьому контексті на наступній зустрічі у проєкті "PROпам'ять/діалоги" мистецтвознавиця Діана Клочко та дослідниця Києва Владислава Осьмак запрошують поговорити про історію кількох місць у центрі Києва, де монументи чи пам'ятники змінювали один одного, створюючи символічні простори.

Чому саме там і саме такі пам'ятники? І чи обов'язково на місці знесеного (демонтованого) монумента має постати саме інший монумент?

Спробуймо здійснити віртуальну прогулянку центром Києва і уявити, що б ми про нього зрозуміли, якби пам'ятники були єдиним доступним нам джерелом з історії нашого міста.

Захід відбудеться 11 серпня о 18:00 у Культурно-мистецькому центрі.

Вхід - вільний.

За бажання підтримати Культурно-мистецький центр можна тут.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.