АНОНС: PROпам'ять/ діалоги/ Магія місця: пам'ятники у просторі Києва

11 серпня у Культурно-мистецькому центрі відбудеться обговорення "PROпам'ять/ діалоги/ Магія місця: пам'ятники у просторі Києва".

Про це інформує Культурно-мистецький центр.

Заміна радянського герба на щиті Батьківщини-матері на тризуб викликала широку і гостру дискусію - від "Не на часі!" до "Нарешті!". Поки тризуб монтується, постають нові запитання: це вже все, чи щось із цим монументом треба буде робити потім, пізніше, після війни? А що з іншими пам'ятниками? І взагалі, що для нас спадщина (чи й залишки) радянського в культурі?

Де і як ми проводимо межу між тим, що для нас прийнятно, і тим, чого треба позбутися? Позбутися чи переосмислити? Переосмислити, отже - зберегти? На ці запитання не може бути простих і швидких відповідей. Але шукати ці відповіді треба.

У цьому контексті на наступній зустрічі у проєкті "PROпам'ять/діалоги" мистецтвознавиця Діана Клочко та дослідниця Києва Владислава Осьмак запрошують поговорити про історію кількох місць у центрі Києва, де монументи чи пам'ятники змінювали один одного, створюючи символічні простори.

Чому саме там і саме такі пам'ятники? І чи обов'язково на місці знесеного (демонтованого) монумента має постати саме інший монумент?

Спробуймо здійснити віртуальну прогулянку центром Києва і уявити, що б ми про нього зрозуміли, якби пам'ятники були єдиним доступним нам джерелом з історії нашого міста.

Захід відбудеться 11 серпня о 18:00 у Культурно-мистецькому центрі.

Вхід - вільний.

За бажання підтримати Культурно-мистецький центр можна тут.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.