На війні загинув екснардеп Сергій Слабенко

4 серпня на війні з російськими окупантами загинув колишній народний депутат України, ексдепутат Волинської обласної ради Сергій Слабенко.

Про це повідомляє ТРК "Аверс".

Сергій Слабенко загинув під час боїв на Запорізькому напрямку. Тіло загиблого повернуть додому 7 серпня. У нього залишились дружина та двоє дітей.

Сергій Слабенко народився 28 серпня 1965 року в Луцьку. У червні 1982 року закінчив ЗОШ № 5, у липні 1983-го – Луцьке ТУ № 1. З серпня 1984 року по липень 1988 року навчався у Курганському вищому військово-політичному авіаційному училищі за спеціальністю "військово-політична авіація". Кваліфікація – "вчитель історії та суспільствознавства".

З вересня 1992-го по липень 1993 року – Міжнародний інститут ринкових відносин та підприємництва міста Києва. З листопада 1999 по липень 2002 року – МАУП (місто Київ). Спеціальність – правознавство, кваліфікація – юрист.

Травень 2002-го – травень 2006 року – народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Верховна Рада України 4-го скликання.

З травня 2006 року – депутат Волинської обласної ради 5-го скликання. У жовтні 2010 року обраний депутатом Волинської обласної ради за списком партії "Наша Україна". Був керівником фракції "Наша Україна" у Волиньраді, членом постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. Був членом політичної партії "Наша Україна".

З 2015-го по 2020 рік – депутат Волинської облради від ВО "Батьківщина". Член постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.