Родини загиблих захисників закликають президента створити Національне військове кладовище в Києві

Родини загиблих захисників просять зустрічі з президентом Зеленським через проблеми із створенням Національного військового кладовища в Києві.

Про це йдеться у заяві ГО "Серце нАЗОВні", яку оприлюднила її представниця Віра Литвиненко.

"Ми, родини загиблих захисників Маріуполя, Азовсталі та всієї України. Пішов другий рік, як загинули наші сини і доньки, батьки, чоловіки та дружини. Ми не можемо гідно поховати своїх героїв, так як влада пообіцяла створити Національне військове кладовище в м. Києві і не виконує своїх обіцянок! Нас водять майже рік по колу. Тому, вимушені публічно звернутись до президента: закликаємо втрутитись в цю ситуацію, розірвати ганебне коло обіцянок і нарешті почати створення військового кладовища в м. Києві", - йдеться у повідомленні.

У своєму зверненні родичі вказують, що Національне військове меморіальне кладовище досі не будується, попри те, що є узгоджена позиція про його розташування у Биківні.

"Київрада оперативно ухвалила рішення про виділення під Національне військове меморіальне кладовище 8 га землі, яка перебуває у власності міської громади. Верховна Рада, своєю чергою, скоротила терміни і спростила процедури для виділення земельної ділянки під військове кладовище. Проте закон досі не підписаний Вами (президентом – ред.), не опублікований і не вступив в силу", - йдеться у зверненні.   

Родичі стверджують, що представники уряду вже пропонували їм створити меморіал в іншому місці, що означало б проходження "всього бюрократичного шляху спочатку".

"Просимо про особисту зустріч президента з родинами полеглих героїв для конструктивної комунікації із Офісом президента", - йдеться у зверненні.  

Як повідомляла УМ, у київській Биківні розмістять Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). І  хоча спершу його хотіли облаштувати на Лисій Горі, нині ухвалено рішення, що Меморіал загиблим від російської агресії військовим створять у межах Биківнянського лісу й ділянки Дарницького лісництва.

20 квітня 2023 року мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у Києві розпочато процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні. За його створення відповідає держава і місце визначив уряд.  

За словами Кличка, загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів.

2 травня Верховна Рада України підтримала законопроєкт щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища у Дніпровському районі Києва.

 
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.