Родини загиблих захисників закликають президента створити Національне військове кладовище в Києві

Родини загиблих захисників просять зустрічі з президентом Зеленським через проблеми із створенням Національного військового кладовища в Києві.

Про це йдеться у заяві ГО "Серце нАЗОВні", яку оприлюднила її представниця Віра Литвиненко.

"Ми, родини загиблих захисників Маріуполя, Азовсталі та всієї України. Пішов другий рік, як загинули наші сини і доньки, батьки, чоловіки та дружини. Ми не можемо гідно поховати своїх героїв, так як влада пообіцяла створити Національне військове кладовище в м. Києві і не виконує своїх обіцянок! Нас водять майже рік по колу. Тому, вимушені публічно звернутись до президента: закликаємо втрутитись в цю ситуацію, розірвати ганебне коло обіцянок і нарешті почати створення військового кладовища в м. Києві", - йдеться у повідомленні.

У своєму зверненні родичі вказують, що Національне військове меморіальне кладовище досі не будується, попри те, що є узгоджена позиція про його розташування у Биківні.

"Київрада оперативно ухвалила рішення про виділення під Національне військове меморіальне кладовище 8 га землі, яка перебуває у власності міської громади. Верховна Рада, своєю чергою, скоротила терміни і спростила процедури для виділення земельної ділянки під військове кладовище. Проте закон досі не підписаний Вами (президентом – ред.), не опублікований і не вступив в силу", - йдеться у зверненні.   

Родичі стверджують, що представники уряду вже пропонували їм створити меморіал в іншому місці, що означало б проходження "всього бюрократичного шляху спочатку".

"Просимо про особисту зустріч президента з родинами полеглих героїв для конструктивної комунікації із Офісом президента", - йдеться у зверненні.  

Як повідомляла УМ, у київській Биківні розмістять Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). І  хоча спершу його хотіли облаштувати на Лисій Горі, нині ухвалено рішення, що Меморіал загиблим від російської агресії військовим створять у межах Биківнянського лісу й ділянки Дарницького лісництва.

20 квітня 2023 року мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у Києві розпочато процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні. За його створення відповідає держава і місце визначив уряд.  

За словами Кличка, загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів.

2 травня Верховна Рада України підтримала законопроєкт щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища у Дніпровському районі Києва.

 
 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.