АНОНС: Презентація виставкового проєкту "Знак на щиті"

23 серпня об 11:00 із нагоди офіційного завершення реалізації проєкту «Тризуб Батьківщини» відбудеться відкриття виставки «Знак на щиті». Презентація проєкту пройде у Виставковому центрі Музею, на нових експозиційних площах.

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Знак на щиті" – це музейна виставка, організована в нерозривному зв'язку з проєктом загальнодержавного масштабу "Тризуб Батьківщини", суть якого полягає в заміні радянської символіки на щиті монумента "Батьківщина-мати" на український державний символ – Тризуб. У ширшому контексті виставка є співзвучною загальному переозначенню Музею війни та монумента як його домінанти.

У просторі виставки представлено понад 200 автентичних артефактів, що охоплюють більш ніж тисячолітній відрізок історії України. Тимчасова експозиція відображає найцікавіші факти з історії Тризуба, фокусує увагу на найважливіших етапах його становлення як державного герба.

Вона є своєрідною відповіддю на актуальні суспільні питання, пов'язані з відтворенням Тризуба на щиті, висвітлює зв'язок цього процесу з перейменуванням самого монумента "Батьківщина-мати" та Музею загалом.

Спеціально для втілення проєкту Музей облаштував новий експозиційний простір у Виставковому центрі, який складається із трьох залів. Кожен із них уміщує відповідний розділ виставки.

Розділ "Державний знак" присвячений минулому Тризуба як династичного знака київських князів, а також утвердженню знака князя Володимира Великого у високому статусі Державного герба УНР. Підкреслено історичну спадкоємність між символами державності княжої доби та періоду українського державотворення на початку ХХ ст.

Представлені артефакти Середньовіччя:

- срібники князя Володимира Великого (988–1015 рр.), вірчі знаки давньоруських князів (ІХ–ХІ ст.);

- плінфа зі старої кладки Луцького замку з імовірним зображенням Тризуба (XIV ст.).

Експонати доби українських Визвольних змагань початку ХХ ст.:

- печатки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (1918–1920); Української Держави за гетьманату Павла Скоропадського; печатка Організації українських націоналістів (1929);

- малюнки українських одностроїв періоду Визвольних змагань початку ХХ ст. з "Альбому уніформ Української Армії і Фльоти за добу Визвольної боротьби (1917–1921)" авторства художника, геральдиста, старшини Армії УНР Миколи Битинського (роботу над твором завершено в м. Прага в 1937 р.).

Розділ "Національний символ" розповідає про самобутню традицію використання національного знака в народному побуті українців між Першою та Другою світовими війнами.

Через зображення символу Тризуба в українському декоративно-ужитковому мистецтві міжвоєнної доби висвітлюється роль знака у формуванні та зміцненні національної самоідентичності українського народу. Основу цієї частини виставки становлять етнографічні артефакти: зразки народного одягу та предмети побуту.

Розділ "Знак на щиті" ілюструє сутність переозначення монумента й розкриває передумови цього процесу, а також демонструє зв'язок актуального історичного часу з багатовіковою геральдичною традицією. Представлені артефакти, що показують боротьбу українського суспільства за демократичні цінності й становлення України як суверенної держави:

- ткане панно "Салют Перемоги" художниці Людмили Лебіги (1985 р.) із зображенням монумента "Батьківщина-мати";

- речі учасників Революції Гідності та нинішньої російсько-української війни, що містять зображення Тризуба й підкреслюють важливість символу для сучасної української нації.

- фрагменти демонтованого герба срср зі щита скульптури "Батьківщина-мати"

 

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!