Шевченківську премію-2023 вручили у Бородянці

Вперше за 10 років президент України не був на врученні премії.

Про це повідомляє Суспільне.

У Бородянці на Київщині відбулася церемонія нагородження Національної премії імені Т. Шевченка. На заході були присутні лауреати премії та музичні гурти.

Центральна площа у Бородянці стала місцем проведення цьогорічної премії. Дійство відбулося біля памʼятника Шевченка, який був обстріляний під час окупації, але вцілів.

"Шевченко це той, хто промовляє часом, хто промовляє певною рефлексією на те, що відбувається в різні епохи та часи нашого шляху до свободи. І зараз у часу повномасштабної війни очевидно, що цей символ, символ погруддя, коли його прострілювали кулеметами, мені розповідали тут очевидці, вони (окупаційні війська РФ — ред.) стріляли, а він лиш трохи похилився, але він стоїть", — розповів голова комітету Шевченківської премії Євген Нищук.

За словами голови комітету Шевченківської премії Євгена Нищука, грошова премія відбувається поза сценою звичайним перерахуванням коштів. Лауреати самі ж вибирають, куди спрямувати отримані кошти.

Список переможців:

  • Національну премію України імені Тараса Шевченка 2023 року за книгу поезій "Орден мовчальниць" отримала Калитко Катерина.
  • Також премію отримали учасники гурту "Хорея Козацька" за аудіоальбом "Пісні Української революції".
  • За книгу "Крім "Кобзаря" Антологія української літератури. 1792 – 1883" у двох частинах премію отримав літературознавець Михайло Назаренко.
  • Також премію вручили журналістові Віталію Портнікову за публіцистичні статті та виступи останніх років.
  • За документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин" премію отримала режисерка Ірина Цілик.
  • Переможці отримали Національну премію України імені Тараса Шевченка у розмірі 429 тисяч гривень кожна.
  • Окрім того, було нагороджено лауреатів Шевченківської премії 2022 року.
  • У номінації "Кіномистецтво" премію отримала режисерка Катерина Горностай із повнометражним ігровим фільмом "Стоп-Земля".
  • У номінації "Література" лауреаткою стала Тамара Горіха Зерня з романом "Доця".
  • У номінації "Театральне мистецтво" нагороду отримали Тамара Трунова, Наталка Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко та Валерія Ходос за виставу "Погані дороги" Київського академічного театру драмі і комедії на лівому березі Дніпра.

Національна премія України імені Тараса Шевченка – це державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури. Традиційно лауреатів оголошують 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, однак цього року імена лауреатів опублікували 11 березня, а нагородження відбулося 20 серпня.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.