У Сумах з-під завалів врятували частину гравюр про Голодомор Миколи Бондаренка

У Сумах з-під завалів врятували більшу частину малюнків художника-графіка Миколи Бондаренка. Роботи є частиною виставки «Україна – 1933: кулінарна книга. Пам'ять людська», яка знаходилася у Центрі досліджень руху опору Голодоморів, у корпусі Сумського міжрегіонального вищого професійного училища.

Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація. 

З-під завалів будівлі, яку зруйнував російський удар 29 липня, врятували 66 з 89 ліноритів, присвячених Голодомору. Виставка графічних малюнків відкрилася у 2017 році.

"Після ракетної атаки росіян унікальні роботи нашого земляка, завдяки яким практично весь світ дізнався про Геноцид українців, опинились під завалами. Завдяки відповідальній та злагодженій роботі підрозділів ДСНС України у Сумській області, допомозі співробітників закладу та волонтерів більшість ліноритів Миколи Бондаренка – 66 гравюр – були врятовані", — йдеться у телеграм-каналі Сумської ОВА.

Члена Національної спілки художників, заслуженого митця України Миколи Бондаренка не стало в червні 2023 року на 74 році життя. На гравюрах про Голодомор Бондаренко відтворив "меню" часів Голодомору 1932-1933 років. "Рецепти" митець записав за спогадами очевидців, а також відтворив за допомогою фотографій та архівних документів. У вересні 2022 року гравюри Миколи Бондаренка представили в бібліотеці Українського історико-освітнього центру в Сомерсеті (штат Нью-Джерсі, США). Виставка тривала до весни 2023 року.

Лінорит (або ліногравюра) — це опукла гравюра, створена шляхом вирізуванням малюнка на лінолеумі. Творча спадщина художника-графіка з Сумщини Миколи Бондаренкаинараховує загалом більше ста робіт на тему Голодомору, виконаних у цій техніці.
 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.