У Харкові перейменують низку вулиць на честь загиблих захисників України та видатних українських діячів

У Харкові на громадське обговорення винесли перейменування вулиць Оренбурзька, Целіноградська, Халтуріна, Маяковського, а також провулку Петрашевського.

Про це повідомили у пресслужбі Харківської міськради.

У Харкові пропонують перейменувати низку вулиць на честь загиблих захисників України, а саме: вул. Оренбурзьку назвати на честь братів Гипиків (Ярослав та Богдан Гипики загинули під час оборони Маріуполя), вул. Цілиноградську – на честь добровольця окремого батальйону "Карпатська Січ" Мирослава Мисли (загинув поблизу селища Кримське на Луганщині). 

"Відтепер харківці знов можуть призначати побачення на розі Дівочої та Чорноглазівської. І засватати кралю на Гончарівській. Топонімічна комісія схвалила повернення історичних назв вулицям Харкова. Вшанувала у назвах новітніх Українських Героїв і видатних харківців минулого. Сподіваюся, найближча сесія міської ради підтримає проект", - написала депутатка Харківської міськради Ірина Гончарова.

Також пропонується перейменувати кілька топонімів на честь видатних українських діячів, зокрема, пров. Петрашевського назвати на честь фундатора української військової авіації, хіміка-винахідника Петра Франка (сина письменника Івана Франка), пров. Халтуріна – на честь фізика-теоретика, академіка Ісака Померанчука (співпрацював з О. І. Ахієзером та Л. Д. Ландау), а вул. Маяковського – на честь українського письменника, одного з основоположників пореволюційної української прози Миколи Хвильового.

Детальніше ознайомитися з пропозиціями щодо перейменування та долучитися до обговорення можна за посиланням

Також подати пропозиції (зауваження) щодо перейменування топонімів можна, надіславши листа у мерію за адресою: пл. Конституції, 7; електронною поштою: kanc@city.kharkov.ua або за тел.: (057) 760-73-69. Пропозиції приймають до 17 серпня включно.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.