IN MEMORIAM: На фронті загинув пластун, історик та реконструктор Богдан Сенюк

На фронті загинув 22-річний Богдан Сенюк-«Багдад».

Про це сповістив історик, Голова Крайової пластової ради "Пласту - НСОУ" Юрій Юзич.

"На фронті загинув 22-річний Богдан Сенюк-"Багдад". В Пласт - український скаутинг з 11 років. Був гуртковим гуртка "Тамплієри " у Курінь ч.13 ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Учасник багатьох пластових заходів і таборів, зокрема брав участь в змаганнях з пішого мандрівництва "Стежками Героїв"", - написав Юрій Юзич.

Богдан Сенюк навчався на Історичному факультеті Львівського національного університету ім. І. Франка.Спеціалізувався на періоді середніх віків, займався реконструкцією лицарський часів.

Захоплювався кінематографією. Прагнув вступити до режисерського факультету ігрового кіно.

Націоналіст, активіст організаціі "Традиція і порядок". З лютого 2022 пішов на війну добровольцем у складі тактичної групи "Реванш". Кулеметник, брав участь у боях за Київщину. Згодом воював в Сівєродонецьку (тут захищав свій диплом бакалавра історії), в Бахмуті, на Херсонщині.

Нагороджений відзнакою за бойові заслуги від Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Залишив у смутку батьків, старшу сестру та кохану дівчину.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.