Поблизу Чернігова віднайшли стародавній дерев’яний човен

Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Про це пише Центр археології та давньої історії Північного Лівобережжя.

Співробітники Інституту археології НАН України провели обстеження дерев'яного човна, знайденого рибалками неподалік Чернігова та замитого руслом Десни. Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Археологи провели часткове розчищення човна з метою графічної та фотограмметричної фіксації об'єкта для подальшої його ідентифікації. Вони також створили креслення, зняли обміри та створили 3D-модель з ортофотопланом.

"Ми маємо справу з носовою частиною човна-долбанки з нарощеними дощатими бортами, що оголилася зі схилу на 2,7 м. Основа човна - видовбана дубова колода, що розширюється з 16 см до носового (першого) шпангоуту до 1,5 м, яка й служила кілем даного плавзасобу. По обидва боки кільової частини були нашити дошки з листяного дерева (верба, липа), які кріпилися до основи дерев'яними шкантами діаметром до 3 см.

Біля носової частини виявлено 2 залізні цвяхи, що пронизали дошки. Ширина дощок у видимій частині становила 45-50 см, їх товщина - 5 см. Виявлено частину правого шпангоуту та невідому конструктивну частину. На жаль, дно плавзасобу не вдалося простежити, оскільки воно розташоване нижче за рівень річки. Над плавзасобом нависає схил до 5 м, тому подальші роботи було припинено. Після завершення фіксації човен був засипаний річковим піском", – розповіли археологи.

Експерти вважають, що човен належить до рибальських човнів-довбанок, що існували на Десні та Дніпрі від ХVIII до початку ХХ ст. Також окремо було взято проби на С14, що може допомогти з датуванням. Дані плавзасоби мали від 8 до 12 м довжини і до 2 м ширини і могли призначатися для промислового лову риби, кажуть археологи. Ознайомитися з 3D-моделлю чернігівського човна можна за посиланням.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.