Упродовж серпня у Києво-Печерській лаврі відзначатимуть 950 років від закладення Успенського собору

Цьогоріч виповнюється 950 років від часу закладення Успенського собору.

Про це інформує пресслужба Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

"Саме у серпні, ближче до храмового свята Лаври — дня Успіння Божої Матері (15/28 серпня) протягом багатьох століть десятки тисяч прочан йшли до Києво-Печерської обителі, щоб помолитися як в печерах, так і у Великій Печерській церкві — Успенському соборі біля чудотворної храмової ікони "Успіння Божої Матері", - йдеться у повідомленні.

До 950-річчя закладення Успенського собору готується програма урочистих заходів, до якої увійдуть нові виставки, екскурсії, лекторії, видавничі та відео проєкти.

Охочі "стануть свідками" історії будівництва та руйнувань святині, почують історію її відновлення, дізнаються про етапи створення живопису Великого собору, розкриють таємниці численних поховань відомих особистостей під його склепінням.

З програмою заходів до 950 років від часу закладення Успенського собору можна тут.

Успенський собор  — головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври. З 2000 до 31 грудня 2022 року використовувався Українською православною церквою Московського патріархату.

Побудований у 1073–1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.