Упродовж серпня у Києво-Печерській лаврі відзначатимуть 950 років від закладення Успенського собору

Цьогоріч виповнюється 950 років від часу закладення Успенського собору.

Про це інформує пресслужба Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

"Саме у серпні, ближче до храмового свята Лаври — дня Успіння Божої Матері (15/28 серпня) протягом багатьох століть десятки тисяч прочан йшли до Києво-Печерської обителі, щоб помолитися як в печерах, так і у Великій Печерській церкві — Успенському соборі біля чудотворної храмової ікони "Успіння Божої Матері", - йдеться у повідомленні.

До 950-річчя закладення Успенського собору готується програма урочистих заходів, до якої увійдуть нові виставки, екскурсії, лекторії, видавничі та відео проєкти.

Охочі "стануть свідками" історії будівництва та руйнувань святині, почують історію її відновлення, дізнаються про етапи створення живопису Великого собору, розкриють таємниці численних поховань відомих особистостей під його склепінням.

З програмою заходів до 950 років від часу закладення Успенського собору можна тут.

Успенський собор  — головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври. З 2000 до 31 грудня 2022 року використовувався Українською православною церквою Московського патріархату.

Побудований у 1073–1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.