АНОНС: Вечір пам’яті Олега Ольжича

Вечір пам’яті Олега Ольжича проведуть у Києві 8 липня.

Про це інформує Студентська націоналістична організація в межах Києво-Могилянської академії.

"Українські діячі, що після Перших визвольних змагань опинились у таборах для інтернованих та в еміграції, обрали шлях творення Батьківщини словом і чином. Олег Ольжич разом із поетами Празької школи вписував Україну у світовий мистецький та історіософський контекст, вибудовуючи тяглість державницької традиції. А в лавах ОУН Ольжич утверджував щоденний героїзм як життєву настанову. Його віра в майбутню перемогу України була абсолютною, його внесок у цю перемогу — щонайбільшим", - зазначають організатори.

На вас чекає:

- Розмова перша. Доба і чин: між двома світовими війнами.

- Розмова друга. Ідея державного самоздійснення: світогляд покоління.

- "Спраглим серцем жадібно лови…" Вірші Олега Ольжича у виконанні військових та цивільних.

Запрошені гості — Михайло Кублій, Юрій Сиротюк, Андрій Цибульський, Ольга Петренко-Цеунова та Юрій Матея.

Коли: 8 липня, 16:00

Де: КМЦ (вул. Іллінська, 9), Підwall

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.