Писанки і кобзарство можуть бути в списку ЮНЕСКО наприкінці 2024 року

Цьогоріч Україна вперше подала три номінації на включення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: українську писанку, кобзарсько-лірницькі традиції та вишивку "білим по білому".

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.

Дві категорії розглядатимуть наступного року — це міжнародна номінація до Репрезентативного списку, підготовлена спільно з Естонією, "Українська писанка: традиція і мистецтво", а також номінація до Реєстру належної практики охорони "Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції". Номінацію "Технологія виконання вишивки "білим по білому" міста Решетилівки Полтавської області" будуть розглядати у 2025 році.

Міністр Олександр Ткаченко сподівається на ухвалення перших двох номінацій наприкінці наступного року.

"Таке рішення покаже, що українська спадщина є джерелом незламності та мужності народу в боротьбі за незалежність та майбутнє", — пише Ткаченко.

Мінкульт нагадав, що у списку ЮНЕСКО вже є Петриківський живопис, косівська кераміка і кримськотатарський орнамент Орьнек та знання про нього.

 

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.