Писанки і кобзарство можуть бути в списку ЮНЕСКО наприкінці 2024 року

Цьогоріч Україна вперше подала три номінації на включення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: українську писанку, кобзарсько-лірницькі традиції та вишивку "білим по білому".

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.

Дві категорії розглядатимуть наступного року — це міжнародна номінація до Репрезентативного списку, підготовлена спільно з Естонією, "Українська писанка: традиція і мистецтво", а також номінація до Реєстру належної практики охорони "Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції". Номінацію "Технологія виконання вишивки "білим по білому" міста Решетилівки Полтавської області" будуть розглядати у 2025 році.

Міністр Олександр Ткаченко сподівається на ухвалення перших двох номінацій наприкінці наступного року.

"Таке рішення покаже, що українська спадщина є джерелом незламності та мужності народу в боротьбі за незалежність та майбутнє", — пише Ткаченко.

Мінкульт нагадав, що у списку ЮНЕСКО вже є Петриківський живопис, косівська кераміка і кримськотатарський орнамент Орьнек та знання про нього.

 

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.