З'явився указ про лауреатів Шевченківської премії і новий склад комітету

Президент Володимир Зеленський своїм указом оголосив лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2023 рік і затвердив новий склад Шевченківського комітету.

Національну премію України імені Тараса Шевченка 2023 року присуджено:

Калитко Катерині Олександрівні, поетесі – за книгу поезій Орден мовчальниць;

Компаніченку Тарасу Вікторовичу, Бережнюку Максиму Павловичу, Данилейку Северину Володимировичу, Криську Ярославу Андрійовичу, Охрімчуку Сергію Михайловичу, виконавцям гурту Хорея Козацька – за авдіоальбом Пісні Української революції;

Назаренку Михайлу Йосиповичу, літературознавцеві - за книгу Крім Кобзаря. Антологія української літератури. 1792 - 1883" у двох частинах;

Портнікову Віталію Едуардовичу, журналістові - за публіцистичні статті та виступи останніх років;

Цілик Ірині Андріївні, режисерці - за документальний фільм Земля блакитна, ніби апельсин.

До слова, аудіоальбом був створений гуртом "Хорея Козацька" та його лідером Тарасом Компаніченком з ініціативи й у співпраці з Український інститут національної пам'яті. 

"Коли згадують результати роботи нашої команди в Український інститут національної пам'яті здебільшого говорять про декомунізацію. Але насправді ми не лише успішно усували совкове, але й творили чи підтримували якісний український культурний продукт. Євгенія Подобна отримала Шевченківську премію за наш спільний проєкт "Дівчата зрізають коси". Серед цьогорічних лауреатів ще один підтриманий нашою командою "Пісні української революції". Вітаю і дякую усім авторам, особливо Тарас Компаніченко", -зазначив історик, народний депутат України Володимир В'ятрович.

Повідомляється, що в 2023 році розмір Шевченківської премії складає 429 тисяч гривень.

Також Глава держави затвердив новий персональний склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, з ним можна ознайомитися в указі Президента України

Нагадаємо, у 2023 році вперше в історії Шевченківської премії 9 березня не були оприлюднені імена лауреатів та не опублікований відповідний указ президента. Наступного дня стало відомо, що список вирішили доповнити новою номінацією - За внесок у перемогу, і оголосити раніше визначених лауреатів та нових 22 травня.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.