АНОНС: «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів»

28 липня о 16.00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставка «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів», присвячена 100-річчю заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Оксани Грудзинської.

Подію анонсує Національний музей українського декоративного мистецтва.

Виставка представляє 100 творів художниці з музейної колекції, які презентують всі грані таланту видатної мисткині – декоративні вази, пласти, тарелі. Знаковими роботами ювілейної експозиції є підготовчі ескізи та один із варіантів керамічного панно станції метро "Хрещатик".

Оксана Грудзинська – автор багатьох керамічних творів, що прикрашають міста України, інтер'єри будинків та музейні експозиції. У її творчому доробку – декоративні панно у підземному вестибюлі станції метро "Хрещатик". Вони стали символом, візитівкою не тільки київського метрополітену, але й української столиці в цілому.

20 років Оксана Аркадіївна працювала в експериментальній майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва та архітектури УРСР, яку 40 років очолювала видатна художниця, технолог-кераміст Ніна Іванівна Федорова. На початку 1970-х років майстриня працювала в Художньому фонді України, зокрема на комбінаті монументального та декоративного мистецтва. У 1990–010 роках вона викладала живопис на кафедрі кераміки Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, передаючи свій великий досвід молодим керамістам.

Джерела логічності, краси, поетичності художнього стилю Оксани Грудзинської лежать в українському народному мистецтві. В основі її творчості – застосування не стільки форм і мотивів народного мистецтва, скільки принципів, що складають його основу.

До дня народження художниці також буде презентовано альбом з творами Оксани Грудзинської із серії "Музейні колекції" – подарунок визначній ювілярці.

Виставка триватиме до 27 серпня 2023 року.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.