Спецпроект

Сенат Італії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Італії 26 липня визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Відповідна резолюція опублікована на сайті італійського Сенату.

Резолюцію про визнання Голодомору геноцидом підтримали 130 членів Сенату Італії, проти не висловився жоден, ще чотири утримались під час голосування.

Італійські сенатори в резолюції зазначили, що у 1932-1933 роках СРСР на чолі з Йосипом Сталіним "навмисно спровокував голод, який спричинив мільйони смертей, переважно селян та дрібних землевласників", серед цивільного населення України.

"Пам'ять про Голодомор та радянські злочини проти українського народу набуває ще більшого значення сьогодні у світлі російського вторгнення та нової спроби стерти українську національну ідентичність", – підкреслюється в документі.

Відповідно, ухвалена резолюція зобов'язує Сенат Італії визнати Голодомор геноцидом з ухваленням будь-якої подальшої ініціативи за погодженням із Палатою депутатів, урядом, європейськими та міжнародними інституціями.

Коментуючи рішення італійських сенаторів, голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав його важливим кроком, що "відновлює історичну справедливість, вшановує мільйони жертв та застерігає майбутні покоління від злочину геноциду".

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.