АНОНС: вулична стендова виставка «Я був поляком, громадянином України»

Національний музей історії України у Другій світовій війні запрошує ознайомитися з вуличною стендовою виставкою «Я був поляком, громадянином України», яка розміщена у вільному доступі на території музею.

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Експозиція представляє історії громадян України польського походження, які полягли у війні з російським агресором.

Виставковий проєкт ініційований Міністерством закордонних справ Республіки Польща, Центром польської культури та європейського діалогу в м. Івано-Франківськ у співпраці з Генеральним консульством Республіки Польща в м. Львів та Фондом "Свобода і демократія".

Автор текстів – Дмитро Антонюк – український журналіст, мандрівник і перекладач.

У цій виставці зібрано короткі життєписи кільканадцяти наших захисників. Такі імена, як Ігор Брановицький, Ян Даманський, Андрій Гаврилюк, Євгеній Сарнавський, Максим Ридзанич, знайомі відвідувачам Музею війни. Історії воїнів не раз були представлені в музейних виставкових проєктах та на тематичних заходах: "Аеропорт… Пекельна смуга", "Український Схід" та ін.

Рідні полеглих передали їхні особисті речі до фондозбірні Музею, який назавжди збереже пам'ять про героїв та їхню звитягу.

Обов'язково завітайте до Музею і дізнайтеся більше про українців польського походження, які воювали й гинули за Україну.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.