У Києві почалась підготовка до заміни радянського герба на щиті "Батьківщини-матері"

На щиті монумента “Батьківщина-мати” у Києві почались підготовчі роботи з демонтажу герба СРСР.

Про це в своєму Telegram-каналі розповів журналіст Ян Доброносов, повідомляє Big Kyiv.

"Підготовчі процеси тривають", – написав Доброносов.

На опублікованих фото можна побачити людей на щиті монумента та натягнуті троси.

Коли почнуться роботи з демонтажу герба СРСР, наразі невідомо.

Монумент "Батьківщина-мати" споруджено в 1981 році. Він є пам'яткою науки й техніки місцевого значення. Монумент вважається найвищою монументальною скульптурою в Європі. Він розташований на правому березі річки в Києві на території музею. Автор монумента – скульптор Василь Бородай.

У 2022 році 85% із понад 778 тисяч українців проголосували у "Дії" за зміну герба СРСР на Тризуб на щиті монумента. Голова Мінкульту Олександр Ткаченко повідомляв, що ремонт щита монумента реалізують не за бюджетні кошти, а за гроші приватних інвесторів. Декомунізацію об'єкта мають завершити до Дня Незалежності – 24 серпня. Вартість проєкту становить 28 млн гривень.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.