СБУ не дає керівниці Музею Голодомору ознайомитися з матеріалами скандального дослідження

Служба безпеки України відмовляється надати нинішній керівниці Музею Голодомору Лесі Гасиджак доступ до робочих матеріалів, що стали основною для оприлюдненого у 2021 році скандального дослідження про нову кількість жертв голодомору 32-33 років.

Про це Леся Гасиджак розповіла в інтерв'ю УП.Культура.

Коли її призначили виконувачем обов'язків, першим ділом Гасиджак намагалася дізнатися в музейних науковців, як проводили обрахунки. "Всі кліпали очима і говорили, що це дослідження було проведено не музеєм, а Службою безпеки України, а вони виступали лише як експерти у вільний від роботи час", – сказала в.о. директорки музею.

Тож вона вирішила звернутися до СБУ з проханням надати доступ до матеріалів. "До СБУ я написала вже десь шість листів з проханням мати можливість ознайомитися з робочими матеріалами. Кожного разу приходить відмова з тим, що це конфіденційна інформація, вона не може бути оприлюднена і тому подібне", – уточнила Гасиджак.

В останньому листі до СБУ вона вказала, "що матеріали з так званих експертиз оприлюднені у виданні, яке свого часу видав і поширював музей", тож знов попросила надати доступ. "Поки що відповіді на останній лист в СБУ нема. І подивитися, ознайомитися з матеріалами я не можу", – підсумувала керівниця Музею Голодомору.

У вересні 2021 року в Києві відбувся Міжнародний форум "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо", присвячений голодам, які організовувала радянська влада в Україні. Тут презентували дослідження з новою цифрою жертв голодомору 1932-1933 років – 10,5 мільйона українців. Її представляли тодішня директорка Національного музею Голодомору Олеся Стасюк і ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко.

До форуму Стасюк і Герасименко видали матеріали сумнівного дослідження окремою книжкою. Вона мала назву "Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань" і навіть додруковувалася у 2022-му. Втім, наразі жодного примірника цього видання в Музеї Голодомору немає, каже Гасиджак: "Все зачищено було".

Після презентації дослідження, базованого на сумнівних результатах, в наукових колах заговорили про недостовірність та фальсифікації. 1 грудня був опублікований Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

У червні 2022 року МКІП звільнив директорку Олесю Стасюк, яка керувала музеєм з 2015-го. Її звинуватили у плагіаті та некомпетентності.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.