АНОНС: Документальна виставка до 310-річчя від дня народження Івана Григоровича-Барського

На сайті ЦДІАК України представлена виставка до 310-ої річниці народження Івана Григоровича-Барського, українського архітектора, представника пізнього козацького бароко, автора численних видатних споруд у Києві та інших містах України.

Про це повідомили у Центральному державному історичному архіві України, м.Київ.

"Архітектор Іван Григорович-Барський, з огляду на своє ремесло, залишав для нас нагадування про себе з найтривкіших матеріалів і навіть не всі вони дожили до наших днів. На щастя, час знищив далеко не всі сліди цієї постаті. Досі милують око споруди, збудовані майстром, збереглися й документи про його діяльність, зокрема у ЦДІАК України", - йдеться на сайті архіву.

Іван Григорович-Барський народився 1713 р. в Києві в родині купця Григорія Барського. Григорій був старостою церкви Успіння Богородиці Пирогощі, а його сини навчалися в Києво-Могилянській академії. Іван згодом служив у Київському магістраті на різних урядах. З кінця 1740-х рр. він починає реалізовувати архітектурні проєкти. Тоді Іван Григорович-Барський побудував водогін, вінцем якого був фонтан із фігурою біблійного Самсона, що роздирає пащу лева.

Зі збережених донині його споруд варто згадати церкви Миколи Набережного та Покровську в Києві на Подолі, Спасо-Преображенський собор і будинок київської полкової канцелярії в Козельці.

У ЦДІАК України виявлено декілька документів про Івана Григоровича-Барського, які показують його з різних сторін та розповідають нам про рід і родину майстра. 

Ознайомитись з виставкою можна за посиланням.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.