АНОНС: Документальна виставка до 310-річчя від дня народження Івана Григоровича-Барського

На сайті ЦДІАК України представлена виставка до 310-ої річниці народження Івана Григоровича-Барського, українського архітектора, представника пізнього козацького бароко, автора численних видатних споруд у Києві та інших містах України.

Про це повідомили у Центральному державному історичному архіві України, м.Київ.

"Архітектор Іван Григорович-Барський, з огляду на своє ремесло, залишав для нас нагадування про себе з найтривкіших матеріалів і навіть не всі вони дожили до наших днів. На щастя, час знищив далеко не всі сліди цієї постаті. Досі милують око споруди, збудовані майстром, збереглися й документи про його діяльність, зокрема у ЦДІАК України", - йдеться на сайті архіву.

Іван Григорович-Барський народився 1713 р. в Києві в родині купця Григорія Барського. Григорій був старостою церкви Успіння Богородиці Пирогощі, а його сини навчалися в Києво-Могилянській академії. Іван згодом служив у Київському магістраті на різних урядах. З кінця 1740-х рр. він починає реалізовувати архітектурні проєкти. Тоді Іван Григорович-Барський побудував водогін, вінцем якого був фонтан із фігурою біблійного Самсона, що роздирає пащу лева.

Зі збережених донині його споруд варто згадати церкви Миколи Набережного та Покровську в Києві на Подолі, Спасо-Преображенський собор і будинок київської полкової канцелярії в Козельці.

У ЦДІАК України виявлено декілька документів про Івана Григоровича-Барського, які показують його з різних сторін та розповідають нам про рід і родину майстра. 

Ознайомитись з виставкою можна за посиланням.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.