«Скіфське золото» зберігатиметься у Музеї історії України - МКІП

Після повернення з Нідерландів експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі» зберігатимуться у Національному музеї історії України.

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва під час брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства.

"Та частина експонатів з виставки в музеї Алларда Пірсона, що була сформована з колекцій музеїв Криму, повернеться в Україну. Місцем її тимчасового зберігання, до деокупації Криму, визначено Національний музей історії України. Працюватимемо над тим, щоб після повернення цих музейних предметів українці нарешті змогли їх побачити", - сказала посадовець.

Чуєва додала, що цей випадок буде важливим для історії музейної справи та світової судової практики.

Нагадаємо, 9 червня 2023 року, після майже 9 років судів, Верховний суд Нідерландів повністю задовольнив позовні вимоги держави Україна, зобов'язавши музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі".

Експозиція складалася з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес).

 

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.