На Київщині збудують новий музей Марії Примаченко

На Київщині презентували проєкт оновленого музейного комплексу художниці Марії Примаченко. Його збудують у рідному селі мисткині - Болотні.

Про це розповіла засновниця студії Yakusha Design Вікторія Якуша.

Зруйнований будинок-музей Марії Примаченко в селі Болотня на Київщині, де жила художниця, матиме назву "Шлях Марії" та виглядатиме як архітектурний комплекс, який включатиме музей та артрезиденцію. 

Відновлений музей буде сформований із 15 конусоподібних куполів, які покриють текстурованою білою глиною, яка нагадуватиме народну мазанку. Споруда має вийти "хвилястою", щоб нагадувати гриву тварини – поширений мотив у творчості Примаченко. Деякі зали в музеї розміщуватимуть двосторонні картини художниці. Відвідувачі також зможуть дивитися проєкція фото на круглих стінах.

Крім того, спроєктують оранжерею – павільйон, де зібрали екзотичні рослини, які мають нагадувати ті, які художниця зображувала на своїх роботах.

Презентація відбулася в Лондоні, у Галереї Саатчі (Saatchi Gallery). Там само відкрилася виставка робіт Марії Примаченко, яку Вікторія Якуша організовувала спільно з Фондом родини Примаченко та посольством України у Великій Британії. Це вперше роботи Примаченко експонуються у Великій Британії. До Галереї Саатчі привезли понад 20 малюнків. Виставка триватиме до 31 серпня. 

Марія Примаченко (1909-1997) – представниця "наївного" мистецтва, народна художниця України, лауреатка Національної шевченківської премії.

У лютому 2022 року під час наступу російських військ у смт Іванків Київської області історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Примаченко, згорів.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.