На Київщині збудують новий музей Марії Примаченко

На Київщині презентували проєкт оновленого музейного комплексу художниці Марії Примаченко. Його збудують у рідному селі мисткині - Болотні.

Про це розповіла засновниця студії Yakusha Design Вікторія Якуша.

Зруйнований будинок-музей Марії Примаченко в селі Болотня на Київщині, де жила художниця, матиме назву "Шлях Марії" та виглядатиме як архітектурний комплекс, який включатиме музей та артрезиденцію. 

Відновлений музей буде сформований із 15 конусоподібних куполів, які покриють текстурованою білою глиною, яка нагадуватиме народну мазанку. Споруда має вийти "хвилястою", щоб нагадувати гриву тварини – поширений мотив у творчості Примаченко. Деякі зали в музеї розміщуватимуть двосторонні картини художниці. Відвідувачі також зможуть дивитися проєкція фото на круглих стінах.

Крім того, спроєктують оранжерею – павільйон, де зібрали екзотичні рослини, які мають нагадувати ті, які художниця зображувала на своїх роботах.

Презентація відбулася в Лондоні, у Галереї Саатчі (Saatchi Gallery). Там само відкрилася виставка робіт Марії Примаченко, яку Вікторія Якуша організовувала спільно з Фондом родини Примаченко та посольством України у Великій Британії. Це вперше роботи Примаченко експонуються у Великій Британії. До Галереї Саатчі привезли понад 20 малюнків. Виставка триватиме до 31 серпня. 

Марія Примаченко (1909-1997) – представниця "наївного" мистецтва, народна художниця України, лауреатка Національної шевченківської премії.

У лютому 2022 року під час наступу російських військ у смт Іванків Київської області історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Примаченко, згорів.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.