У Луцьку відкрили новий музейний простір "Окольний замок"

у Луцьку відкрили музейний простір «Окольний замок» з підземеллями

Про це повідомляє Район.in.ua.

Реставрація та створення музейного простору відбулась за грантові кошти Євросоюзу й співфінансування з міського бюджету, на суму майже півтора мільйона євро, – каже архітектор Василь Дузь-Крятченко.

Роботи тривали з 2014-го по 2021 роки, окрім реставрації архітектури, впорядкували навколишній простір, а офіційне відкриття переносилося через повномасштабне вторгнення Росії.

Комплекс об'єднав Вежу Чорторийських, фрагмент оборонного муру та підземелля колегіуму єзуїтів.

До експонованого простору входять 18 кімнат і 4 коридори. Також є локація з мультимедійною системою інтерактивного смарт-табло. Завдяки йому, відвідувачі можуть самостійно ознайомитися, як змінювався Луцьк упродовж початку ХVI стoліття й до сьогодення. Діє зала лицарства, облаштована зразками обладунків, які могли використовувати у Луцькій війні 1431 року.

Наприкінці травня 2020 року в історико-культурному заповіднику "Старий Луцьк" під час археологічної розвідки виявили раніше невідомі історикам "таємні" кімнати. На початку вересня 2020 року археологи розкопали 25 метрів підземель.

У квітні 2021 року у Луцьку презентували об'єднані нововідкриті підземелля вежі Чарторийських та підземелля Колегіуму єзуїтів у єдиний комплекс. Це нові підземелля раннього модерного часу – середини 17 століття.

У серпні 2021 року завершилися археологічні та будівельні роботи у нововідкритих підземеллі вежі Чарторийських та підземеллі Колегіуму єзуїтів, які об'єднали в єдиний комплекс. Відкрити підземелля для відвідувачів планували у травні 2022 року, проте завадило повномасштабне вторгнення.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.