Радянський герб на щиті «Батьківщини-мати» замінять на український тризуб

Радянський герб на щиті скульптури «Батьківщина-мати» замінять на український державний символ Тризуб до Дня незалежності України.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.  

Заміна серпа з молотом на тризуб на щиті монумента "Батьківщина-мати" коштуватиме 28 мільйонів гривень. Для цього МКІП залучило кошти бізнесу.  Про це на брифінгу в Національному музеї історії України у Другій світовій війні щодо заміни радянського герба на щиті монумента "Батьківщина-мати" повідомив міністр Олександр Ткаченко.

Новий герб буде об'ємною (не пласкою) конструкцією. Для її улаштування використовуватимуть 2 типи металу: нержавіюча сталь українського виробництва "Запоріжсталь" групи Метінвест та закордонного виробника. Сам монумент "Батьківщина-мати" було вироблено зі сталі "Запоріжсталі", "Азовсталі" та ММКІ. 

Оновлений щит пам'ятника "Батьківщина-мати" представлять до Дня Незалежності України 24 серпня.

Монумент "Батьківщини-мати" був споруджений у 1981 році, він є пам'яткою науки і техніки місцевого значення. Пам'ятник вважається найвищою монументальною скульптурою в Європі.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.