Експерти ЮНЕСКО проводять 3D-сканування зруйнованої Росією будівлі у Львові

Експерти ЮНЕСКО проводять 3D-сканування зруйнованої будівлі в буферній зоні об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів – Ансамбль історичного центру».

Про це повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова у Фейсбуці, передає Укрінформ.

"Протягом 11–14 липня експерти ЮНЕСКО проводять 3D-сканування зруйнованої Росією будівлі в буферній зоні об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Львів – Ансамбль історичного центру", - зазначила Джапарова.

Вона назвала ракетний удар по обʼєкту 6 липня черговим воєнним злочином та порушенням Росією Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року.

Перша заступниця міністра наголосила, що зібрані дані слугуватимуть підставою для подальшого визначення необхідних ресурсів для реконструкції будівлі.

Унаслідок ракетного удару по житловому будинку у Львові в ніч проти 6 липня загинули 10 людей, ще 48 осіб дістали травми та поранення різної тяжкості.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.