В Ірпені демонтували пам’ятник радянському солдату

В ірпінському мікрорайоні Романівка демонтували пам’ятник радянському солдатові.

Про це інформує пише ITV.

Пам'ятник демонтували тому, що через місце, де він стояв прокладатимуть нову дорогу — з'їзд із новозбудованого мосту. Про це журналістам ITV повідомила начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР Євгенія Антонюк.

За її словами, пам'ятник був дуже пошкоджений під час обстрілів Романівки. Саме біля нього загинула жінка з двома дітьми і волонтер.

"Пам'ятник гіпсовий і зараз у вкрай аварійному стані. Поки що його перемістили на ірпінське кладовище. Адже згідно із архівними даними під меморіалом є солдатська братська могила. Найближчим часом спеціалісти почнуть досліджувати це місце, і якщо вони виявлять рештки, то їх ексгумують і перепоховають у братську могилу на кладовищі", — пояснила Антонюк.

Якщо рештки радянських солдатів не буде знайдено на цьому місці, то найімовірніше пам'ятник передадуть в якийсь із музеїв, — додала начальниця відділу культури.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.