АНОНС: Презентація видання про український Донбас початку ХХ ст. та бахмутчанина Микиту Шаповала

18 липня у Національному музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи"

Про це інформує Музей Голодомору.

18 липня 2023 року о 12.00 в Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3) відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи", яке є результатом співпраці ЦПГА "Крила", ГО "Київські фрески" та особисто Анжели Савченко і за фінансової підтримки Фонду "Ізоляція" та ЄС.

Це унікальна збірка, яка не тільки вводить у публічний простір епістолярну спадщину українського громадського та політичного діяча, бахмутчанина Микити Шаповала і привертає увагу до покоління української міжвоєнної еміграції у Європі, а й, найголовніше - спростовує міфи довкола історії Донеччини і Луганщини і подає докази фальшування ідентичності українського Сходу.

Видання містить спогади про дитинство Микити Шаповала на Донеччині, початок її пролетаризації, родинні листи, які ілюструють атмосферу становлення більшовицької окупації на Донеччині, мапи, а також світлини населених пунктів, з якими пов'язані сторінки життя Микити Шаповала, які були знищені в ході російської війни в Україні.

Вхід вільний!

Акредитація ЗМІ на захід обов'язкова.

Реєстрація для відвідувачів за посиланням.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.