Український бренд представив колекцію сорочок на основі автентичного вбрання

Український бренд одягу Etnodim створив нову колекцію на основі матеріалів, що зберігаються в Музеї Івана Гончара.

Про це повідомляє Etnodim на своєму сайті.

Протягом кількох місяців майстрині Etnodim відвідували Музей Івана Гончара й "досліджували орнаменти та вишивку на маленьких клаптиках тканини". Так вони розробили сучасні моделі з елементами національного одягу: десять жіночих вишиванок, п'ять суконь, дев'ять чоловічих вишиванок та один жилет.

До нової колекції увійшли: сукня Malyn з характерними поліськими орнаментами (ромб та промені), сорочка Opishnya з полтавською гладдю, а також чоловіча сорочка Veremiy зі складним геометричним орнаментом, традиційним для Вінницької області, — ромб та восьмикутна зірка.

Загалом у колекції відтворена традиційна вишивка таких регіонів: Київського, Чернігівського, Полтавського, Харківського, Житомирського, Рівненського, Одеського, Івано-Франківського, Тернопільського, Закарпатського, Львівського, Вінницького та Волинського.

Зокрема, дизайнери використали фрагменти вишивок XVIII–XX століття, які неможливо відновити. 

Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" заснований у Києві 1933 року на базі приватного зібрання художника Івана Гончара. Музей володіє масштабною колекцією мистецьких та етнографічних об'єктів — понад 15 тисяч одиниць. 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.