IN MEMORIAM: помер чесько-французький письменник Мілан Кундера

Французький письменник чеського походження Мілан Кундера помер у Франції, йому було 94 роки.

Про це повідомляє Reuters.

Кундера народився 1929 року в чеському місті Брно. Закінчив школу в 1948 році та почав вивчати літературу та естетику на Факультеті Мистецтв Карлового Університету, але через два семестри розпочав навчання в Академії Кіно, де відвідував лекції з режисури та написання сценаріїв. В 1948 році майбутній письменник приєднався до комуністичної партії, яка на той період була головною в країні. В 1950 році він та ще один чеський письменник, Ян Трефулка, були виключені з партіï за "антипартійну діяльність". Кундера також був виключений з університету. 

Перша книга Кундери, збірка ліричних поем "Людина, Дикий сад", вийшла 1953 року, в ній автор ідеалізував комунізм. Але, за словами самого письменника, "зрілий період" його творчості почався в 1958 році, новелою "Я, похмурий бог", за нею послідували "Перший і Другий зошити безглуздого кохання" і роман "Жарт".

Наприкінці 1960-х років Мілан Кундера був відомим поетом і новелістом, лауреатом державних премій. На зламі серпня та вересня танки на вулицях Праги заполонили всі європейські ЗМІ. Саме в цій атмосфері Мілан Кундера вирушив в Париж для просування свого першого роману, який одразу ж став бестселером, а самого автора, завдяки досить таки саркастичній риториці його книжки, на Заході сприймали ледь як не дисидента.

Після еміграції був позбавлений громадянства тодішньої Чехословаччини.

У 1982 році письменник закінчив роботу над одним із своїх найвідоміших романів - "Нестерпна легкість буття". У 1988 році за цим романом Філіп Кауфман зняв фільм і Кундера став всесвітньо відомим.

В 1988 році за цим романом Філіп Кауфман зняв фільм, і Кундера набув всесвітньої відомості, хоч він і був незадоволений цим фільмом. Зараз Мілан Кундера живе у Франції з дружиною.

У 2019 році, через 40 років, Мілан Кундера відновив чеське громадянство. 

Більше про Мілана Кундера читайте у матеріалі Радомира Мокрика

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.