IN MEMORIAM: помер французький історик Ален Безансон

Ален Безансон відійшов у вічність 9 липня на 91 році життя.

Про це сповістив повідомив публіцист і перекладач Микола Рябчук.

"Я мав честь запізнатися особисто з цією чудовою людиною і блискучим інтелектуалом, таким рідкісним із його критичними поглядами на тлі русофільського інтелектуального середовища Франції минулих десятиліть. Я вдячний йому за цікаві розмови, за прекрасні книжки і, звісно, за передмову "на виріст" до французького видання моєї збірки "Від Малоросії до України", - написав Микола Рябчук.

Ален Безансон народився у Парижі 25 квітня 1932 року. За життя Сталіна був прибічником комунізму, 19-річним вступив до Французької компартії, однак через п'ять років вийшов з її лав. Згодом став критично аналізувати як комунізм, так і тоталітаризм.

Безансон є автором понад двох десятків книжок та великої кількості статей і передмов на теми історії Росії, СРСР та України, тоталітаризму, історії християнства. Його дослідження надруковані у французьких, американських, англійських, італійських, польських, українських та інших журналах.

"Його увага до нашої країни та розвитку суспільства була одним із найсильніших інтелектуальних стимулів спілкування Парижа і Києва протягом понад 30 років", - зазначив філософ та громадський діяч Костянтин Сігов. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.