IN MEMORIAM: помер французький історик Ален Безансон

Ален Безансон відійшов у вічність 9 липня на 91 році життя.

Про це сповістив повідомив публіцист і перекладач Микола Рябчук.

"Я мав честь запізнатися особисто з цією чудовою людиною і блискучим інтелектуалом, таким рідкісним із його критичними поглядами на тлі русофільського інтелектуального середовища Франції минулих десятиліть. Я вдячний йому за цікаві розмови, за прекрасні книжки і, звісно, за передмову "на виріст" до французького видання моєї збірки "Від Малоросії до України", - написав Микола Рябчук.

Ален Безансон народився у Парижі 25 квітня 1932 року. За життя Сталіна був прибічником комунізму, 19-річним вступив до Французької компартії, однак через п'ять років вийшов з її лав. Згодом став критично аналізувати як комунізм, так і тоталітаризм.

Безансон є автором понад двох десятків книжок та великої кількості статей і передмов на теми історії Росії, СРСР та України, тоталітаризму, історії християнства. Його дослідження надруковані у французьких, американських, англійських, італійських, польських, українських та інших журналах.

"Його увага до нашої країни та розвитку суспільства була одним із найсильніших інтелектуальних стимулів спілкування Парижа і Києва протягом понад 30 років", - зазначив філософ та громадський діяч Костянтин Сігов. 

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.