На фронті загинув завідувач Музею-архіву народної культури Українського Полісся Сергій Довгань

Сергій Довгань загинув 7 червня під час виконання бойового завдання на Сумщині. Йому було 38 років.

Про це повідомляє Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

"Наш Колега, Друг, завідувач Музею-архіву народної культури Українського Полісся ДНЦЗКСТК Сергій Довгань загинув на Сумщині під час виконання бойового завдання. Вічна слава, безмежна подяка нашому Герою", - йдеться у повідомленні.

Сергій Довгань народився 18 травня 1985 року у селі Орлівка Вінницької області. 

До повномасштабного вторгнення РФ працював заступником директора - завідувачем Музею-архіву народної культури Українського Полісся Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

"І в цивільному, і у військовому житті він був справжнім професіоналом. Він не боявся "йти проти течії", мав загострене почуття справедливості, завжди міг допомогти в критичних життєвих ситуаціях", - написала колега Ольга Березовська. 

Із захисником попрощаються і поховають у селі Орлівка Теплицького району на Вінниччині.  У Сергія залишилася дружина,11-річна донька від першого шлюбу, мама та сестри. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.